Керівники навчальних закладів повинні інформувати поліцію та службу у справах дітей про випадки булінгу.
За неналежне виконання цих обов'язків вони можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності, наголосила освітня омбудсменка Надія Лещик.
Вона зазначила, що директори шкіл і дитячих садків зобов'язані реагувати на усні й письмові скарги стосовно насильства або жорстокого поводження з дітьми. Закон встановлює термін – одну добу після отримання скарги.
Якщо директор виявить ознаки цькування, він повинен негайно повідомити про це батьків або опікунів дитини, а також надіслати письмову заяву до поліції та служби у справах дітей.
Надія Лещик підкреслила, що таке повідомлення є критично важливим для притягнення до відповідальності кривдників і їхніх батьків (якщо йдеться про школярів). Після подання такої заяви поліція може розпочати розслідування, а суд вирішить, чи дійсно дитина стала жертвою цькування.
“Не завжди у заяві (керівника закладу – ред.) може йтися про булінг, іноді це може бути одноразове насильство, але його не можна ігнорувати – це також жорстоке поводження, і поліція вирішить, чи є підстави для відкриття кримінального провадження або складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Кваліфікувати жорстоке поводження з дитиною має право поліція, а не керівник навчального закладу”, – пояснила омбудсменка.
Директори чи комісії з розгляду випадків булінгу не мають права приймати рішення про те, чи дійсно дитина зазнала цькування, але можуть виявити ознаки знущання, щоб відобразити їх у зверненні до поліції і ухвалити рішення про подальші дії в навчальному закладі.
У разі, якщо директор школи не звернеться до поліції, його можуть притягнути до адміністративної відповідальності відповідно до частини 5 статті 173-4 КУпАП. Це може призвести до накладення штрафу (від 425 до 850 гривень) або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітної плати.
Судова практика показує, що зазвичай суд накладає штраф на порушників.
Звернення до офісу освітнього омбудсмена показують, що деякі керівники не повідомляють правоохоронні органи через страх за репутацію закладу або побоювання, що ситуація стане відомою.
Крім того, директори помилково вважають, що звертатися до поліції слід після розгляду повідомлення про булінг спеціальною комісією.
“Однак замовчування таких ситуацій не вирішує проблему, а лише загострює її та призводить до негативних наслідків для всіх учасників освітнього процесу, включаючи керівника закладу”, – вважає Надія Лещик.
Раніше Міністерство освіти і науки запровадило механізм швидкого повідомлення про цькування в школах. Учень або його батьки можуть заповнити коротку анкету та надіслати скаргу в електронному вигляді.
