27-28 листопада в Києві відбулася міжнародна конференція на тему «Захист об’єктів культурної спадщини під час війни: нові виклики та рішення».
Під час відкриття заходу Анастасія Бондар, заступниця Міністра культури, звернула увагу на необхідність вдосконалення міжнародних правових механізмів, щоб забезпечити ефективний захист культурної спадщини в умовах конфлікту. Вона зазначила, що українські спеціалісти стикаються з новими загрозами, такими як невидимі ушкодження і деформації, які можуть розвиватися з часом.
«Сьогодні Україна переживає унікальну війну, яка виявляє недоліки в поточних системах захисту культурної спадщини, ставлячи під сумнів їхню доцільність у сучасних умовах», — підкреслила вона.
Анастасія Бондар закликала міжнародну спільноту до обговорення оновлення механізмів захисту культурних цінностей:
«Чи не настав час обговорити можливість створення Третього протоколу до Гаазької конвенції на основі українського досвіду? Чи є у світі усвідомлення змін у веденні війни, і як ми можемо, використовуючи наш досвід, зміцнити міжнародні механізми захисту культурної спадщини у XXI столітті? Сподіваюсь, що такі заходи, як сьогоднішня конференція, стануть відправною точкою цього процесу, і Україна залишить свій слід в історії формування міжнародних стандартів охорони спадщини».
Одним із центральних питань конференції стало обговорення Києво-Печерської лаври, унікального комплексу, що поєднує в собі монастир, музей і архітектурний ансамбль у центрі столиці.
Світлана Котляревська, в. о. генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», наголосила на потенціалі України стати країною, яка не лише захищає свою спадщину, а й формує нові міжнародні стандарти її охорони.
«Ми прагнемо створити нову міжнародну модель захисту культурної спадщини, реалізувати довгострокові програми з відновлення пам’яток, розвивати сталий культурний і туристичний простір після війни, укріплювати інституційну спроможність музеїв та заповідників, а також повністю інтегрувати Україну в міжнародну культурну спільноту», — зазначила вона.
Учасники конференції також обговорили виклики, що постають перед іншими об’єктами світової спадщини ЮНЕСКО, такими як:
- Собор святого Юра та прилеглі монастирські будівлі;
- Львів – ансамбль історичного центру;
- Одеса – історичний центр (включений у 2023 році як об’єкт під загрозою);
- Чернівці – резиденція митрополитів Буковини.
На конференції фахівці обговорюють реальний стан цих пам’яток, масштаби пошкоджень, обмеження доступу, ризики для працівників, а також проблеми збереження колекцій, які не можуть бути евакуйовані.
Окремі сесії присвячені документуванню руйнувань, цифровій фіксації стану пам’яток, новим підходам до управління під час постійної небезпеки та формам співпраці з громадами в кризових ситуаціях. Учасники також розглянуть можливості міжнародної підтримки, яку Україна отримує від ЮНЕСКО, ICCROM та інших партнерів.
Після завершення конференції організатори підготують професійні рекомендації для українських установ, міжнародних організацій та професійних спільнот. Цей документ стане основою для майбутніх програм підтримки, дослідницьких ініціатив, проектів з відновлення після війни та подальшої адвокації української спадщини на глобальному рівні.
